Таміла Герасимчук

Центр моніторингу громадської думки "ТРЕНД"

ВИБОРЧА РЕФОРМА: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

На початку нового політичного сезону дедалі частіше в медіа просторі з'являється тема дострокових парламентських виборів. Парламент розпочав свою роботу й тема виборів з новою силою педалюватиметься зацікавленими сторонами. Хоча дострокові парламентські вибори допоки не плануються, але ті політичні гравці, які зацікавлені в дострокових виборах, будуть докладати максимум зусиль, щоб ця тема була на слуху.
Це не випадково, адже Парламент VІІІ скликання, пройшовши «екватор» своєї політичної діяльності, показує свою недієздатність, а 48% респондентів, опитаних фондом «Демократичні ініціативи» і центром Разумкова в червні 2017 року, підтримують ідею ‎проведення дострокових виборів до Верховної Ради.‎

ВИБОРЧА РЕФОРМА
VS
ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ

Чи є сенс проведення дострокових парламентських виборів без зміни правил гри?

Якщо ідеалізувати ситуацію, то перевибори – це правильний вихід. Але чи є сенс проведення дострокових парламентських виборів без зміни правил гри? Адже, як показують результати соціологічних досліджень, шанси потрапити до парламенту, за незначним виключенням, мають практично ті ж самі політичні сили, що представлені у парламенті VІІІ скликання. Окрім того, одним із важливих аргументів є низький рівень довіри до політичних партій з боку українських громадян, що підтверджується даними соціологічного опитування, яке проведене фондом «Демократичні ініціативи» з 9 по 13 червня 2017 року в усіх регіонах України, крім Криму і ‎непідконтрольних українській владі територіях Донецької і Луганської областей. Три чверті опитаних громадян вважають, що діяльність українських партій не відповідає демократичним стандартам – у червні 2017 року таку думку висловили 74% респондентів. Серед основних причин того, чому діяльність партій не відповідає демократичним стандартам, українці вважають, що партії відстоюють інтереси лише своїх лідерів і фінансових ‎спонсорів (45%), не мають реального зв'язку з громадянами (36,5%) та не дотримуються ‎задекларованих цілей і обіцянок (35%).

Детальніше про результати дослідження

Довіра до політиків (Соціологічна група "Рейтинг")

Як бачимо дані не надто оптимістичні й свідчать про низький рівень довіри громадян до політиків, що корелює з вимогами суспільства щодо зміни влади.
Легітимний шлях - це вибори за демократичними процедурами. Оскільки ми чули багато нарікань на діючу виборчу систему, зокрема на її мажоритарну складову, то актуалізується проблема виборчої реформи та зміни законодавства про вибори.
Тому суспільно-політичний діалог про виборчу реформу на часі. Позаяк влада не зацікавлена у зміні правил і прозорих виборах - не варто очікувати, що саме влада може ініціювати такий діалог. Ініціативу та відповідальність за просування нової моделі виборчої системи мають взяти ЗМІ та громадянське суспільство.

ВИБОРЧА РЕФОРМА

За 26-річний період побудови демократії в Україні виборчі системи еволюціонували в часі й зазнавали різноманітних змін. За роки незалежності у нас відбулося вісім парламентських виборів, на яких апробовано три типи виборчих систем. Ми є свідками реформування виборчого законодавства практично перед кожними виборами, що відбувалися. Але, попри часті зміни виборчого законодавства, актуальність реформування виборчої системи не зменшується і залишається пріоритетним завданням.

ВИБОРЧА РЕФОРМА

Більше того, виборча реформа є не виконаним зобов'язанням як Коаліційної угоди 2014 р., так і Програми діяльності уряду України. Про реформу виборчої системи йдеться у резолюціях міжнародних організацій, зокрема у рекомендаціях ОБСЄ/БДІПЛ та європейської інституції в сфері правового регулювання процесів демократії у країнах Ради Європи – Венеціанської комісії. Окрім того, є звернення громадських організацій до Голови Верховної Ради України щодо активізації діяльності у сфері виборчої реформи . Хочеться сподіватися, що на черговій сесії виборча реформа нарешті буде включена до порядку денного, попри те, що ключові політичні гравці не зацікавлені ні в дострокових виборах, ні у реформуванні виборчого законодавства.

Для проведення виборчої реформи потрібний не лише політичний консенсус, а й політична воля

На розгляді у парламенті зареєстровані три законопроекти, що стосуються зміни виборчого законодавства:

- Проект Закону України «Про вибори народних депутатів України» № 1068, внесений Ю.Мірошниченком;

- Проект Закону України «Про вибори народних депутатів України (за відкритими партійними списками)» № 1068-1, внесений Ю. Тимошенко та ін.;

- Проект Закону України «Про вибори народних депутатів України» № 1068-2, внесений В. Чумаком, Н. Агафоновою, Н. Новак, П. Різаненком, Л. Ємцем.

В 2015 році в парламенті було зареєстровано два проекти виборчих кодексів:

- Проект Виборчого кодексу України № 3112, внесений В. Писаренком;

- Проект Виборчого кодексу № 3112-1, внесений А. Парубієм, О. Черненком, Л. Ємцем.

Щоб отримати якісний закон про вибори, або ще краще – Виборчий кодекс – потрібна клопітка робота законодавців. Але процес обговорення надто уповільнений, немає консолідованої позиції парламенту щодо доцільності реформи виборчої системи. Відтак саме зараз, коли до України прикута увага політиків і державних діячів високого рангу провідних держав і допоки «привид дострокових виборів лише бродить над Україною» доцільно поставити політичну вимогу: виборча реформа. Відповідно до стандартів Венеціанської комісії зміна виборчої системи має відбутися принаймні за рік до проведення виборів.

Серед політиків, громадських діячів, політичних експертів та юристів, що спеціалізуються на виборчому праві та електоральних процесах, протягом багатьох років триває полеміка щодо найбільш прийнятної для України моделі виборчої системи. Адже проблема не лише у закритих чи відкритих списках, підкупі виборців, використанні адмінресурсу, а й в інших вадах діючої виборчої системи на кшталт зменшення виборчого бар'єру для нових українських партій, правил нарізки виборчих округів та формування органів адміністрування виборчого процесу. Зрозуміло, що жодна виборча система не може бути панацеєю від наших політичних, економічних і соціальних негараздів, але з точки зору демократії і у фокусі розвитку громадянського суспільства, вибори в демократичній державі – це єдиний легітимний шлях зміни влади. Відтак потрібні прозорі правила гри, які дадуть можливість якісного оновлення влади та сприятимуть зростанню довіри громадян до влади.

Експерти одностайні щодо необхідності реформування виборчого законодавства, а громадські організації докладають максимум зусиль для того, щоб виборча реформа знайшла своє місце в широкій суспільній дискусії. Якщо мова йде про пропорційну систему з відкритими списками, то виборці повинні бути поінформовані про такі правила, мати можливість впливу на списки кандидатів, щоб усвідомлено і відповідально робити свій вибір.

ОБГОВОРЕННЯ ВИБОРЧОЇ РЕФОРМИ

Протягом останніх трьох років, відбулося чимало заходів щодо обговорення виборчої реформи і моделі пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Форуми і дискусії були організовані Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) і Національним демократичним інститутом міжнародних відносин (NDI) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та Посольства Великої Британії в Україні, спільно з Центром UA, Громадським Рухом ЧЕСНО, Інститутом Республіка, Комітетом виборців України (КВУ), Громадянською мережею ОПОРА та Реанімаційним пакетом реформ (РПР), Центром політико-правових реформ, Українським незалежним центром політичних досліджень. Метою таких заходів є наголошення на необхідності діалогу між політичними партіями та громадянським суспільством щодо реформи виборчого законодавства. Такі дискусійні майданчики об'єднують лідерів політичних партій, депутатів, експертів виборчої групи Реанімаційного пакету реформ та громадських активістів з усієї України, щоб обговорити принципи виборчої реформи, а також роль політичних партій та громадянського суспільства в її впровадженні.

Детальніше про обговорення виборчої реформи

Виборча реформа допоки не знайшла свого місця
в порядку денному Верховної Ради України

Посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі нещодавно заявив у виступі на VII Національному експертному форумі, організованому Інститутом Горшеніна, що взагалі не розуміє, з яких причин в Україні повністю зупинилося реформування виборчого законодавства і не призначаються нові члени Центральної виборчої комісії. «Необхідно сприяти оновленню політичного класу, і молоді прогресивні люди не лише в парламенті, а й у громадянському суспільстві можуть взяти на себе головну роль. Для цього їм треба створити умови, але щоб це відбулося, необхідний новий закон про вибори і нова Центральна виборча комісія. З незрозумілих для мене причин ці реформи повністю зупинені», – сказав Мінгареллі. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2247813-mingarelli-ukraini-koli-z-bude-novij-zakon-pro-vibori-i-nova-cvk.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2247813-mingarelli-ukraini-koli-z-bude-novij-zakon-pro-vibori-i-nova-cvk.html

Apple CEO

І справді не зрозуміло, чому проводяться вибори до ОТГ (Центральна виборча комісія призначила перші вибори голів і депутатів у 202 об'єднаних територіальних громадах, які відбудуться 29 жовтня.2017 р.), а ЦВК і досі не сформована, у частини членів ЦВК взагалі закінчилися повноваження. Вочевидь, що влада не виконує свої функції і громадянське суспільство, як інститут громадського контролю, вправі вимагати виконання зобов'язань, проведення реформ, включаючи і виборчу реформу. Відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами, історик, публіцист, член Несторівської групи Ярослав Грицак вважає, що громадянському суспільству України час формувати новий порядок, і великою мірою він пов'язаний із зміною виборчого законодавства. http://nv.ua/ukr/opinion/grytsak/solodka-kontrrevoljutsija-1288921.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2247813-mingarelli-ukraini-koli-z-bude-novij-zakon-pro-vibori-i-nova-cvk.html

Apple CEO

Такі думки непоодинокі в експертному середовищі.
Зрозуміло, що виборчу реформу в Україні неодмінно треба проводити.
Причому більшість фахівців схиляються до пропорційної виборчої системи з відкритими списками.
Україні потрібна стабільна та прозора виборча система, яка сприятиме оновленню політичних еліт, розвитку внутрішньопартійної демократії та забезпечить ефективне політичне представництво на місцях. Адже пропорційна система з відкритими списками вимагає від політичних суб'єктів (власне політичних партій) якісно інший рівень політичної участі і політичної діяльності.

ЧИ ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ ВИБОРЧУ РЕФОРМУ?

Чи потрібно проводити виборчу реформу?

По-перше, є політичні та міжнародні зобов'язання, які потрібно виконувати.

По-друге, є суспільний запит на проведення виборчої реформи; навіть не фахівці розуміють, що потрібні нові правила гри, які були б відкриті, зрозумілі та поділялися усіма суб'єктами виборчого процесу, включаючи і виборців.

По-третє, підтримка громадянами будь-яких політичних процесів, особливо виборів, є важлива, позаяк сприяє легітимізації не лише виборчого процесу, а й політичної влади. Це важливо врахувати при реформуванні виборчого законодавства.

По-четверте, Парламентська Асамблея Ради Європи у Резолюції 1755(2010), пункт 7.1.1. вважає, що «виборча реформа повинна передбачати не тільки ухвалення нового виборчого кодексу, але й запровадження нової виборчої системи; вона підтверджує свою рекомендацію щодо прийняття виборчої системи, яка передбачає пропорційну систему та ґрунтується на відкритих виборчих списках і регіональних виборчих округах».

По-п'яте, Коаліційна угода також передбачає відмову від змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи та запровадження пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради України, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів в багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками).

По-шосте, аналогічне зобов'язання міститься і в Програмі діяльності уряду України.

Аргументів більше як достатньо!
Відтак наша місія донести до суспільства інформацію про пропорційну систему з відкритими списками, розгорнувши відкриту суспільну дискусію. Допоки дострокові вибори не плануються, суспільство має можливість "вільних роздумів і дискусій" щодо реформування виборчої системи України для виборів народних депутатів, зважити всі "за" і "проти".

ЧОМУ САМЕ ПРОПОРЦІЙНА СИСТЕМА З ВІДКРИТИМИ СПИСКАМИ?

ЧИ ЗНАЮТЬ ГРОМАДЯНИ, ЩО ТАКЕ "ПРОПОРЦІЙНА СИСТЕМА З ВІДКРИТИМИ СПИСКАМИ"?
Детальніше у проекті Громадського ТБ "Перед вибором", який реалізований перед парламентськими виборами 2014 р.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ГРОМАДЯНАМ ПРО ПРОПОРЦІЙНУ СИСТЕМУ З ВІДКРИТИМИ СПИСКАМИ?

Чому пропорційна система з голосуванням за відкриті списки є більш дієвим інструментом розвитку демократії?

Не вдаючись до ґрунтовного аналізу пропорційної виборчої системи з відкритими списками, зосередимо увагу лише на загальних характеристиках цієї моделі

Відкриті списки від партій розглядаються як краща альтернатива закритим спискам у фокусі можливостей виборців отримати доступ до інформації про кандидатів, надати підтримку бажаному кандидатові та сприяти його обранню.

Виборець віддає голос конкретному кандидату із списку і хто стане кандидатом залежить не тільки від партії, а й від персонального волевиявлення виборця, бо він не лише голосує за список, а й впливає на розташування кандидатів у списку. Проходять не ті кандидати, яких партія висунула першими в списку, а ті, за кого більше проголосували виборці.

Кандидати зацікавлені проводити кампанію на користь партії, щоб вона подолала бар'єр, і водночас змушені проводити кампанію і в округах.

Підкуп виборців за пропорційної системи і при певному бар'єрі стає дорожчим, це не так вигідно і просто як в мажоритарних округах.

Депутати обираються в округах і зацікавлені у комунікації з виборцями, при прийнятті рішень повинні враховувати інтереси своїх виборців і округу, а не лише інтереси чи вказівки лідера партії.

Політики регіонального рівня, які не можуть фінансово змагатися у закритому списку, отримують шанс стати депутатами за рахунок підтримки виборців. Власне виборці можуть вплинути на зміну місця у списку для тих кандидатів, яких партія поставила першими у списку, опустивши їх далі донизу.

Відкриті списки сприяють утвердженню загальнонаціонального характеру партій, дозволяють поєднати політичну відповідальність партії й мотивують їх до розвитку партійного будівництва, сприяють внутрішньопартійній політичній конкуренції.

Всі мають однакові умови і правила балотування на відміну від змішаної системи, а загальнонаціональна виборча квота забезпечує однакову «ціну» мандату, послаблює вплив підкупу та адмінресурсу.

Відкриті списки спонукають до персонального спілкування кандидатів з виборцями, зростає роль таких засобів агітації, як зустрічі з виборцями та обговорення тем, важливих для регіону.

Відкриті регіональні списки сприяють реалізації політики децентралізації та інших реформ на місцевому рівні.

У пропорційній системі можна забезпечити голосування внутрішньо переміщеним особам на основі багатомандатних регіональних округів, що неможливо в одномандатних округах.

Розподіл мандатів у загальнодержавному окрузі враховує інтереси партій.

Виборча реформа – складний і багатогранний процес, який потребує обговорення, розуміння та узгодження на різних рівнях, включаючи і публічну дискусію.
Варто пам'ятати, що впровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками ставить владу і суспільство перед рядом викликів, серед яких ускладнена (порівняно з мажоритарною системою) процедура голосування, підрахунку голосів та встановлення результатів виборів.
Тому реалізація виборчої реформи потребує проведення роз'яснювальної роботи серед виборців, а також навчання членів виборчих комісій, краще на постійній основі.

Детальніше про обговорення виборчої реформи

Стратегічно важливо, щоб в рамках нової моделі виборчої системи було забезпечено баланс між інтересами виборців та інтересами партій, що в своїй єдності корелюють з національними інтересами держави Україна.

Максимальна актуалізація і громадське лобіювання просування виборчої реформи в медіа просторі Україні, злагоджена і плідна співпраця політиків, експертів, громадських активістів і журналістів може дати нам шанс на проведення виборчої реформи. Але не менш активними мають бути і заходи з підвищення обізнаності громадян про важливість їхньої ролі у виборчих процесах та їх політичну відповідальність. Відтак потрібна системна інформаційна кампанія, що забезпечить обізнаність усіх суб'єктів виборчого процесу щодо моделі пропорційної виборчої системи з відкритими списками, позитивних і негативних наслідків її впровадження. Лише тоді пропорційна система з відкритими списками зробить український Парламент справді представницьким органом влади, який здатний приймати якісні рішення, що відповідають національним інтересам держави Україна та українського народу.

При підготовці матеріалу використана інформація, що знаходиться у відкритому доступі

Центр моніторингу громадської думки "ТРЕНД"